Принципи організації безпечного освітнього середовища
Створюючи ефективне й безпечне розвивальне середовище, слід керуватися такими специфічними принципами:
♦ відповідності психологічним закономірностям розвитку дитини на певних вікових етапах;
♦ дитячої активності та самостійності;
♦ універсальності та динамічності;
♦ раціональної організації, комплектування та гнучкого поділу на осередки;
♦ позитивного емоційного навантаження (художньо-естетичне оформлення; забезпечення взаємозв'язку з традиціями родин; здоровий психологічний мікроклімат і доброзичливі взаємини в колективі педагогів і дітей).
Важливе значення у формуванні в дітей навичок безпечної поведінки та свідомого ставлення до свого здоров'я відіграє раціональний добір форм і методів педагогічної роботи, що відповідають віковим особливостям вихованців. Дошкільники сприймають навколишній світ і себе в ньому передусім на емоційному рівні, а вже потім засвоюють знання, вправляються у вміннях, збагачуючи власний досвід.
1. Підготовчий етап. Полягає в отриманні та частковому узагальненні вражень про небезпеку, що може чатувати на дітей у довкіллі. Доречні такі форми й методи роботи, як екскурсія, цільова прогулянка, спостереження, читання художніх творів, розглядання ілюстрацій, перегляд відеофільмів , мультфільмів.
2. Основний етап. Робота з формування певної системи уявлень та вироблення навичок безпечої поведінки. На цьому етапі доцільно застосовувати різні види ігор з елементами безпеки життєдіяльності, бесіди, складання описових та творчих розповідей дітьми, розучування комплексів загальнорозвивальних вправ, віршів, трудові доручення тощо.
3. Практичний етап. На цьому етапі діти мають застосовувати набуті знання та вміння на практиці. Доречним буде використання таких форм і методів роботи, як розв'язання проблемних ситуацій, творчих завдань, створення образів за допомогою різних засобів, пошуково-дослідницька діяльність, проведення свят, розваг, змагань, конкурсів.
Зміст заходів може включати всі названі вище форми й методи роботи з дітьми, залежно від матеріально - технічних умов закладу, природних та техногенних особливостей території, на якій він розташований; досвіду вихователів та підготовленості дітей.
Якість міжособистісних взаємин, які визначають:
ПОЗИТИВНІ ЧИННИКИ : довіра,доброзичливість, схвалення,толерантність
НЕГАТИВНІ ЧИННИКИ : агресивність,конфліктність,ворожість,маніпулятивність
Захищеність в освітньому середовищі — оцінка відсутності насильства у всіх його видах, формах для всіх учасників освітнього простору.
-емоційний дискомфорт;
-небажання висловлювати свою точку зору, думку;
-негативне ставлення до себе;
-втрата особистої гідності;
-небажання звертатися по допомогу;
- ігнорування особистих проблем і труднощів інших дітей та дорослих;
-неуважність до прохань і пропозицій.
- реагування на нові виклики життя;
- пошук нових можливостей, ресурсів;
- генерування ідей та правил.